8-10 жовтня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відвідав з візитами Брюссель та Берлін. Під час перебування в Брюсселі він провів зустрічі з комісарами ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле, з питань регіональної політики Йоханнесом Ханом, з питань торгівлі Карлом Де Гухтом, а також заступником Генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності Хельгою Шмід.
Сторони обговорили порядок денний відносин України з ЄС на найближчу перспективу, зокрема проведення інавгураційного засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз в грудні ц.р. та Саміту Україна – Європейський Союз.
Стороною ЄС підтверджено повну підтримку України в питанні мирного врегулювання ситуації на Сході України на основі Мирного плану Президента України. Сторони вкотре наголосили, що внесення змін до тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на вимогу третьої сторони є неприйнятним.
Окрему увагу під час зустрічей було приділено перспективам додаткової підтримки з боку ЄС українських товаровиробників в умовах складного стану вітчизняної економіки, спричиненого зовнішньою агресією, а також законодавчого схвалення пропозиції стосовно продовження дії режиму автономних торговельних преференцій для України.
8 жовтня у штаб-квартирі НАТО відбулася зустріч Міністра з новим Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Від імені Альянсу Генеральний секретар запевнив Міністра в подальшій підтримці нашої держави політичними і практичними засобами в складні часи протистояння російській агресії.
В Альянсі вітають рішення Президента України про припинення вогню. Крім того, Генеральний секретар вважає проведення дострокових виборів до Верховної Ради України 26 жовтня та місцевих виборів в Донецькій та Луганській областях України 7 грудня ключовим елементом процесу мирного врегулювання. Водночас, НАТО займає однозначну позицію в тому, що такі вибори мають відбуватися виключно згідно з чинним законодавством України. НАТО виступає категорично проти будь-яких спроб т.зв. ДНР та ЛНР провести у терміновому порядку локальні плебісцити на підконтрольних їм територіях і ніколи не визнає їх результати. У зв’язку цим НАТО продовжить політичний тиск на російську сторону для того, щоб вона також публічно засудила можливість проведення ДНР та ЛНР згаданих плебісцитів.
В ході візиту 9-10 жовтня до Німеччини Павло Клімкін провів зустрічі з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, радниками Федерального канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики та безпеки Крістофом Хойзгеном та з питань європейської політики Ніколаусом Маєр-Ландрутом, а також Головою комітету Бундестагу у закордонних справах Норбертом Рьоттгеном.
Основна увага була прикута до стабілізації ситуації на Донбасі та взаємодії з Німеччиною, у тому числі, у контексті посилення ролі ОБСЄ у цьому питанні.
* * *
6-8 жовтня в Україні перебувала Помічник Держсекретаря США Вікторія Нуланд. Вона була прийнята Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Також відбулися її зустрічі з Міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, керівництвом Держприкордонслужби, представниками політичних партій і громадянського суспільства.
Під час зустрічі з Президентом було обговорено стан реалізації Мінських домовленостей та відзначено необхідність встановлення повного контролю над українсько-російським кордоном як ключового чинника для подальшого мирного врегулювання, а також питання можливості збільшення макрофінансової допомоги для України з боку США.
У ході зустрічі з Прем’єр-міністром сторони обговорили питання енергетичної безпеки та готовність України продовжити разом з Європейською Комісією переговори з російською стороною щодо постачання природного газу з РФ. Також увага була приділена питанню надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам та населенню, яке потерпає від керованих Росією терористів.
* * *
9-10 жовтня у Мінську відбулися чергові засідання Ради міністрів закордонних справ та Ради глав держав СНД.
Україну на цих заходах представляв Посол в Республіці Білорусь. На засіданні Ради глав держав СНД ним було виголошено заяву щодо ситуації в окремих районах на сході нашої держави. Наголос зроблено на зусиллях керівництва України, спрямованих на розв’язання кризи виключно мирним шляхом – на основі Мінського протоколу від 5 вересня та Мінського меморандуму від 19 вересня. Підкреслено особливу важливість виконання зобов’язань щодо виведення з території України іноземних збройних формувань, бойовиків і техніки, деескалації ситуації та її подальшої стабілізації, а також якнайшвидшого економічного відновлення постраждалого регіону на основі Мирного плану Президента України Петра Порошенка.
Україна не підписувала жодних документів, які розглядалися на згаданих засіданнях РМЗС та РГД.
Слід нагадати, що Україна вже порушувала в рамках СНД питання здійснення агресії проти нашої держави. Зокрема, на початку конфлікту Україна ініціювала проведення позачергового засідання Ради міністрів закордонних справ СНД у Києві, закликала засудити акти агресії проти суверенітету, територіальної цілісності та незалежності нашої держави, керуватися базовими принципами Угоди про створення Співдружності.
На жаль, нашу ініціативу тоді не було підтримано. Позиції країн СНД найкраще характеризують результати голосування за Резолюцію Генасамблеї ООН «Територіальна цілісність України», яку підтримали лише Азербайджан і Молдова. Як наслідок, Україна відмовилася від головування в СНД у 2014 році.
* * *
Україна продовжує тісну співпрацю з Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ з питань врегулювання ситуації на сході нашої держави. Продовжується процес розширення місії. 11-12 жовтня до Києва прибули 30 нових членів Місії, більша частина з яких найближчим часом буде направлена на схід України. До кінця місяця очікується прибуття ще 20 членів СММ.
Міжнародні спостерігачі ОБСЄ повинні отримати безперешкодний доступ на всій території України аж до кордону з РФ для моніторингу і верифікації ситуації, а також спостереження за дотриманням режиму припинення вогню.
Усі заручники, в тому числі громадяни України, які незаконно утримуються на території РФ, повинні бути негайно звільнені.
Важливою складовою мирного процесу є місцеві вибори на Донбасі, які повинні відбутися відповідно до українського законодавства 7 грудня. Будь-які спроби терористів провести псевдовибори у інші терміни є незаконними та неприйнятними, і в цьому ми маємо повну підтримку з боку міжнародного співтовариства.
Лише результати місцевих виборів, які відповідатимуть українському чинному законодавству та загальновизнаним демократичним нормам, будуть визнані легітимними, а обрані за підсумками такого волевиявлення представники регіону зможуть представляти його інтереси в загальнонаціональному інклюзивному діалозі.
* * *
На 16-17 жовтня заплановано робочий візит Президента України Петра Порошенка до Італійської Республіки, де в ці дні відбуватиметься саміт глав держав та урядів Форуму «Азія-Європа». Як відомо, Україна наприкінці вересня подала офіційну заявку на членство в цій організації.
Це – унікальний діалоговий форум, який об’єднує країни Європи та Азії, а також Європейський Союз та АСЕАН. Сподіваємося, що відповідно до існуючої в рамках організації процедури учасники форуму до свого наступного саміту розглянуть заявку України та приймуть консенсусне рішення про членство України.
У рамках візиту планується багатостороння зустріч глав держав та урядів за участю Президентів України та РФ. Головна тема зустрічі – ситуація в і навколо України, зокрема, у контексті виконання мінських домовленостей з врегулювання ситуації на Донбасі. Крім того, запланована низка двосторонніх зустрічей Президента України з лідерами європейських та азійських держав.
* * *
Міністерство закордонних справ України направило МЗС Російської Федерації ноту протесту у зв’язку з проведення в тимчасово окупованій Росією Автономній Республіці Крим так званого «перепису населення» з вимогою негайно припинити незаконні дії на суверенній території України.
У ноті зазначено, що це є черговим грубим порушенням державного суверенітету України, основоположних норм і документів міжнародного права, двосторонніх міжнародних договорів, у тому числі Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України».
Серйозне занепокоєння викликає очікуваний тиск на громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, з боку так званої «місцевої влади» та незаконних збройних формувань «самооборони Криму» з метою отримання необхідної Кремлю інформації про національну та мовну ідентифікацію.
Такі дії Росії є основою для дискримінації українського та кримськотатарського населення, що є злочином за змістом Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 року і є прямим порушенням норм та принципів гуманітарного права, зокрема статті 43 ІV Гаазької конвенції 1907 року, яка зобов’язує державу-окупанта поважати існуючі в окупованій державі закони та відповідно не змінювати, не припиняти або не замінювати їх власним законодавством.
Така відверта зневага до прав людини і прав корінного народу Криму заслуговує на якнайжорсткішу реакцію світу. Україна закликала всі демократичні країн і провідні міжнародні організації посилити тиск на Росію з тим, щоб змусити її припинити терор проти кримських татарів, українців та інших народів Криму.
* * *
13 жовтня у Басманному районному суді м. Москва відбулося засідання щодо поданої адвокатами Надії Савченко скарги на постанову слідства щодо проведення її стаціонарної психіатричної експертизи. Засідання проходило в закритому режимі.
Надія Савченко не була присутня на судовому засіданні. Як повідомили її адвокати, українку 10 жовтня було переведено до Державного наукового центру соціальної та судової психіатрії ім. Сербського для проведення стаціонарної психіатричної судової експертизи. Однак інформацію про етапування було надано адвокатам лише під час судового засідання. Суд прийняв рішення про перенесення розгляду справи на 11 листопада. Фактично це означає, що суд буде розглядати скаргу на незаконність та необґрунтованість направлення Н.Савченко на стаціонарну психіатричну судову експертизу вже після її проведення.
